Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смолкий

Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМОЛКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМОЛКИЙ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали. Г. Барв. 264.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Проміна, -ни, ж. = промін. Проміна одному служить. Ком. Пр. № 681.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМОЛКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.