Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Борознюк, -ка, м. = борозняк.
Вигівщина, -ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657 — 1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною.
Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Не в тую дудку грають. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати.Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ.По той бік Росі грала зірниця. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Красно грає весняне сонце на чистому небі. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає.
Да́ром нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Всім дівочкам роспродає, Галочці даром дає. Поймайте мені перловий вінок, я вам, молода, даром, не схочу: первому рибалочці — перловий вінок, другому рибалочці — щирозлотий перстень. Ті вже повмірали, що даром давали, давно їх нема. 2) Напрасно, попусту; безъ пользы. Вже не даром Левко каже. Нехай таки я не даром житиму на світі. Се щось не даром. Это что то не спроста. 3) Да́ром що = Дарма́ що.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Cм. дуб 3.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел.
1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика.
3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L.
Осьмак, -ка, м.
1) Старинная монета въ 4 коп.
2) Восьмая часть. Ум. осьмачок. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. пів осьмачка. 1/16 часть. Cм. вісьмак.
Торішняк, -ка, м. Родившійся въ прошломъ году. бичо́к торішня́к. Быкъ на второмъ году.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
