Воробчиха, -хи, ж. = воробиця.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Кізь-кізь! меж. Зовъ козъ.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Ме́чет, -ту, м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. 2) Лѣсокъ въ степи.
Обділити Cм. обділяти.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
