Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

снота

Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СНОТА"
Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Вибрик, -ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Інститут, -ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L. ЗЮЗО. I. 131.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.