Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сонце

Сонце, -ця, с. 1) Солнце. Ой звечора вітер віє, зраня сонце гріє. Мет. 59. схід-со́нця. Востокъ. захід-со́нця. Западъ. по́ки со́нце світить. Вовѣки, всегда; никогда. То-же: поки світ-сонця. Поки світ-сонця вороги б Київа не достали. ЗОЮР. I. 4. Ум. со́ненько, со́нечко. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОНЦЕ"
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гора. 2) = гирка. О. 1861. IX. 192.
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Оладка, -ки, ж. Оладья.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Розчавчити, -чу́, -чиш, гл. = розчавити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.