Бринталик, -ка, м. Ум. отъ бринталь.                        
                        
                                                
                          
	Жирови́тий, -а, -е.  Прожорливый. Жировитий чоловік.  Корній жировитий — сам цілий хліб ззість. 
                        
                        
                                                
                          Кардований, -а, -е. 	= кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т.                         
                        
                                                
                          
	Косінка, -ки, ж. Плетеница изъ неньки въ видѣ косы, — къ ней прикрѣпляютъ цвѣты, изъ которыхъ составляется вѣнокъ невѣсты. Вінок для княгині плетутъ на косінці з прядіва... Дружко прив'язує оцю благословенну квітку (барвінок) до косінки... а доплітають його вже дівчата.  
                        
                        
                                                
                          Побриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣсть, опротивѣть (о многихъ).                        
                        
                                                
                          Попихачний, -а, -е. 	Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло.                         
                        
                                                
                          Пригвоздити, -джу́, -ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит.                         
                        
                                                
                          Хватькома	нар. = хватком.                         
                        
                                                
                          Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає!                         
                        
                                                
                          Цятатися, -таюся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Ми на цім світі цятаємось, на тім що то буде?  Дружечки зараз кинулись із боярами цятаться.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          