Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вимучити

Вимучити Cм. вимучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИМУЧИТИ"
Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. К. Псал. 329. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива. Св. П. І. кн. М. II. 7.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл.на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. Г. Барв. 462. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його. Мир. Пов. І. 153.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Приставити Cм. приставляти.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИМУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.