Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сплодити

Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПЛОДИТИ"
Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123.
Відпродати Cм. відпродувати.
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Крулівна, -ни, ж. 1) Королевна. 2) Родъ игры. Грин. III. 96.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Пороспарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распариться (во множествѣ).
Ремно нар. = ревно.
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПЛОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.