Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споконвіку

Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКОНВІКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКОНВІКУ"
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Зашуборта́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. Зашумѣть, застучать. Вх. Зн. 20.
Кімличка, -ки, ж. 1) Калмычка. 2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой. Вас. 148.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Понаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Наплакаться (о многихъ).
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКОНВІКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.