Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. мокренький, мокре́сенький.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Середохрестя, -тя, с.
1) Крестопоклонная недѣля. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє.
2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ.
