Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стирта

Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть. Гол. II. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРТА"
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Закуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо. Н. Вол. у.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.
Тижник, -ка, м. Ум. отъ тиждень.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Чубак, -ка, м. Свиристель европейскій, Bombycilla garrula. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.