Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стіна

Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІНА"
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Маши́нка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Прянистий, -а, -е. = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Співатися, -ва́юся, -єшся, гл. Пѣться. Г. Барв. 222. Пісня сама співалася. Левиц. Пов. 25.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Хруск, -ку, м. Трескъ, хрустѣніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.