Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стремінце

Стремінце, -ця, с. 1) Ум. отъ стремено. 2) У мастеровъ, льющихъ изъ мѣди: деревянныя стѣнки для глиняной формы, въ которой отливается предметъ: гибкая дощечка, концы которой сведены и сцѣплены въ зарубкахъ, въ средину набивается глина; по минованіи надобности концы разнимаются и стремінце снимается съ формы. Шух. I. 281, 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІНЦЕ"
Душни́й, -а́, -е́. Жаркій, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьмешься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. ІІ. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. ІІ. 14. Ум. душне́нький.  
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать. Угор.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Ли́стик, -ка, м. Ум. отъ лист.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Прилити Cм. приливати.
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються. Васильк. у.
Упереспи, упересипи, нар. Во время глубокаго сна (ночью). Саме упереспи це робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕМІНЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.