Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Карк, -ка, м.
1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у.
2) Верхняя часть шеи у вола.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув.
Перекладання, -ня, с.
1) Перекладываніе.
2) Перегрузка.
3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну.
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє?
Шинка, -ки, ж.
1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ.
2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались.
