Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

субіткове

Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІТКОВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУБІТКОВЕ"
Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. вишничок. Харьк.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Доспі́ти Cм. II. доспівати.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток. Грин. II. 148.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця. АД. І. 106.
Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУБІТКОВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.