Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш.
Відмолодити, -джу, -диш, гл.
1) Вернуть молодость.
2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня.
Долу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. долу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Оканчивать, окончить вылущиваться, шелушиться.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку.
Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати.
Фокош, -ші, ж. = бункош.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться.