Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. 2) Ловеласъ.
Стернявки, -вок, ж. мн. Грибы, растущіе послѣ уборки хлѣба на жнивьѣ.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Супрягач, -ча, м. = супружник.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави.
Хворостняк, -ка, м. = хмиз. Як докопаю, хворостняком затрушу.
