Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супитися

Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. І. Правда, 1867, стр. 532.
Колоддя, -дя́, с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. І. 374.  
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому. К. ПС. 36.
Небагато нар. Немного, мало.
Поважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣсить многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Таємничо нар. Таинственно. Таємничо у куточку карти роскладала. Млак. 89.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.