Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супитися

Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
Веселувати, -лую, -єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбѣ. Аж тиждень веселували, як Марка женили. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Підманути, -ну́, -не́ш, гл. = підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела. Мил. 102.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.