Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випосажити

Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОСАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОСАЖИТИ"
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Дохну́ти 2, -ну́, -не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало. Черниг. г.
Купайлочко, -ка, м. Ум. отъ купайло.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОСАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.