Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тамувати

Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАМУВАТИ"
Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Стор. Cм. дубала.
Повистромлювати, -люю, -єш, гл. Выставить, выткнуть (во множествѣ). Нащо ви руки повистромлювали? Поховайте, а то померзнуть. Харьк. у.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.