Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ.
Охрипти, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Ректи, -речу, -чеш, гл. Говорить, сказывать. Добре речеш, тільки в громаду не беруть.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Флигош, -ша, м. Бродяга.
Цятатися, -таюся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Ми на цім світі цятаємось, на тім що то буде? Дружечки зараз кинулись із боярами цятаться.
