А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.
Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Обхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Привыкнуть къ харчамъ. Обхарчувались салдати у нас: десять год простояли.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Ум. онучатко.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч.
