Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виралити

Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРАЛИТИ"
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. Ном. № 5920. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! О. 1861. III. 100. 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). Шух. І. 118. 3) О молокѣ: створаживаться. Шух. І. 213.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. МВ. ІІ. 14. Недугувала з місяць. Мир. Пов. II. 78.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро. Ком. II. № 235.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь. Могил. у.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.