Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ти-ди-ди

Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИ-ДИ-ДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИ-ДИ-ДИ"
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато. Св. Л. 24.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.
Старовина, -ни, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. Cм. стариця 3.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИ-ДИ-ДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.