Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ткаля

Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Васильк. у. Гол. Од. 41. ЗОЮР. II. 42. Шух. І. 257. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля. Рудч. Ск. II. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТКАЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТКАЛЯ"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
Мохна́тіти, -тію, -єш, гл. Обростать мохомъ, шерстью, волосами. Лежачи і камень мохнатіє. Ном. № 10844.
Наревти́, -реву, -веш, гл. Наревѣть. А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли. К. ПС. 136.
Пошепки нар. Шепотомъ. Пошепки сказала. Г. Барв. 510. Розмовляють собі пошепки. Камен. у.
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. І. 93.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТКАЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.