Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тліти

Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЛІТИ"
Жовняр, -ра, м. и пр. = жовнір и пр.  
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Поглушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Єв. Мр. IV. 7. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками. Чуб. V. 749.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени. Грин. III. 149.
Хтем, -му, м. Въ выраженіяхъ: у хтему, до хтему. Совершенно, до-чиста. Вони як прибігли, то вже у хтем хату рознесли. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.