Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виручати

Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРУЧАТИ"
Боронувати, -ную, -єш, гл. = боронити 3. Старими жидами орав, а (жидівками боронував. АД. ІІ. 28.
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
За́їдки, -ків, м. мн. Закуска, дессертъ. Солоденькі заїдки.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Насолити Cм. насолювати.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Сухітник, -ка, м. Больной чахоткой. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.