Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торохтіти

Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІТИ"
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. І. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. І. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).
Невдачий, -а, -е. = невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача. Н. п.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались. Кв.
Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый. Вх. Пч. І. 15.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.