Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Зсипати, -па́ю, -єш, сов. в. зсипати, -плю, -плеш, гл. Ссыпать, ссыпать. Прошу вас, добре дбайте, борошно зсипайте. Хотів у мішок зсипати.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?»
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку.
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Чвохтіти, -хчу, -тиш, гл. = чавкати = чв'якати 2. Отут по весні мокро так було, що як ідеш, то так і чвохтить.
