А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень.
Незручно нар.
1) Неловко.
2) Несподручно.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.
