Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої.
Насі́ння, -ня, с. 1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? От добула собі насіння з круглих буряків. 2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Пускали колоддя, каміння і враже так товкли насіння, що у рутульців хляв і дух. Ум. насіннячко.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня.