Вельможа, -жі, м. Вельможа.
Замахну́тися, -хну́ся, -не́шся, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза.
Знищувати, -щую, -єш, сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини.
Петелька, -ки, ж.
1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь.
2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле.
3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна.
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час.
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Вздріла уранці, що тебе нема. Доброго нічого там не вздріла. Ой коби я свого любка на годинку вздріла.
Хабзина, -ни, ж. = бузина.
