Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тройко

Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙКО"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Бульб'Яник, -ка, м. Бабочка: мертвая голова, Acherontia Atropos. Вх. Пч. І. 5.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе. Мир. ХРВ. 257.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Сушник, -ка, м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.