Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Допрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. допрова́дити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ.
Лебедонько, -ка, м. Ум. отъ лебідь.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Ти гризь і трудова, і пристрітна. У небоги пристрітні уроки.
Трояко нар. = трояково.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться.
