Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трухи-трухи!

Трухи-трухи! меж. для выраженія длительнаго бѣга рысцой. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХИ-ТРУХИ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХИ-ТРУХИ!"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Подосаджувати, -джую, -єш, гл. Окончить садить, посадить до конца (во множествѣ). Подосаджую іще в кожному ряді по три грушки.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Сіяльник, -ка, м. = сівач. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУХИ-ТРУХИ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.