Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупісічкий

Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІСІЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІСІЧКИЙ"
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Наслідство, -ва, с. Наслѣдство. Я приїхав оглядати своє наслідство. Левиц. І. 66.
Перлина, -ни, ж. Жемчужина.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Сісти Cм. сідати.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Стружка, -ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. стружечка.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПІСІЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.