Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турок

Турок, -рка, м. 1) Турокъ. 2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. Ум. турчин, туронько. АД. І. 312.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРОК"
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Підписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. підписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Подписываться, подписаться. 2) Давать письменное обязательство. Підписалось сорок тисяч під турчином жити. Макс.
Тюгу! меж. = тю. Шейк.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.