Довгов'я́зий, -а, -е. Длинношеій.
Забіснува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Забѣсноваться. Та він деколи як забіснується, то всіх з хати порозганя.
Знахожати, -жа́ю, -єш, гл. = знаходити. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молоді подружжя знахожати.
Знизити, -ся. Cм. знижати, -ся.
Ми́лость, -ти, ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. 2) Любовь. О Боже мій несконченний! що ся тепер стало! Як то віра, так то віра, а милости мало. Як бись знала, що то милость може, казала б сь: оженися. 3) ваша милость. Ваша милость (титулъ). Просимо вашої милости і на обід. 4) милость божа. Раст. Myosotis palustris.
Неклен, -на, м.
1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum.
2) Acer campestre. L.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ.
Понуро нар.
1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять.
2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Понуро не мовчи.
Скубанка, -ки, ж.
1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ).
2) Корпія.
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло.
