Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Дослі́джувати, -джую, -єш, сов. в. досліди́ти, -джу́, -диш, гл. Изслѣдовать.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував.
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Куп'Я, -я́, с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками.
Нема, немає, нар.
1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. В мене батька немає, а матуся вмірає. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає.
2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. А нема щоб піти до сусіди.
3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку.
4) нема де. Негдѣ; некуда.
5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче.
6) нема коли. Некогда.
7) нема куди. Некуда.
8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д.
9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що.
10) нема защо. Не за что. Ум. немаєчки.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Вона таки подівувала.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому.
