Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистарітися

Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАРІТИСЯ"
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. І. 10. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. Левиц. І. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. І. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. гвоздичок.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Мість пред. = ii. Місто.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Прагнущий, -а, -е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАРІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.