Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упахувати

Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПАХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПАХУВАТИ"
Відламати Cм. відламувати.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Куртатий, -а, -е. Короткохвостый.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Патолоч, -чі, ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПАХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.