Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упіл

Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІЛ"
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины. Черном.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской. Рудч. Чп. 250.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Приплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. приплестися, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Приплетаться, приплестись. 2) Присоединяться, присоединиться. Черк. у.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Стрічка, -ки, ж. 1) Лента. Мет. 204. Чуб. ШІ. 423. Росплітали коси та стрічки знімали. Шевч. 2) Тесемка. Ум. стрічечка.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось. МВ. І. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.