Глуха, -хи, ж. = глуханя.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Оскальнутися, -нуся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ осколя́тися. Усмѣхнуться. Хоч би вона оком оскальнулась.
Поріднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював.
Угнавець, -вця, м. = вугнавець.
