Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.                        
                        
                                                
                          
	Ґуджула́й, -ла́я, ґуджуле́й, -ле́я, м., ґуджула́йка, -ки, ґуджуле́я, -ле́ї, ґуджуле́йка, -ки, ж. Навозный жукъ.  Ум. Ґуджу́лька. 
                        
                        
                                                
                          
	Знакомий, -а, -е.  Знакомый, извѣстный.  До порогів недалеко, знакома дорога.  Знакомі люде дохожали улицею.  Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. 
                        
                        
                                                
                          
	Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
                        
                        
                                                
                          Облоки, -ків, м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть.  Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках.                         
                        
                                                
                          Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими.                         
                        
                                                
                          Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).                        
                        
                                                
                          Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги.  
 
	                         
                        
                                                
                          Сопротивний, -а, -е. 	= супротивний. Сопротивна хвиля затопляє.                         
                        
                                                
                          Удатний, -а, -е. 	1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний.  На все вдатні — до любощів, до пісень. 
	2) Удачный.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          