Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуяра

Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРА"
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує. Брацл. у.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Соглядати, -даю, -єш, гл. Созерцать, видѣть.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУЯРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.