Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьківка

Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВКА"
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Зварія́тіти, -тію, -єш, звар'юва́ти, -р'ю́ю, -єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. Н. Вол. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. І. 528.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.  
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. проваллячко. Ном. № 11412. Ув. проваллюка. Лохв. у.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Скрипунь, -ня, м. = скрипник 2. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.