Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвостовик

Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОСТОВИК"
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Вх. Лем. 435. Посідало з Ісусом багато митників. Єв. Мр. II. 15.
Одновілити, -лю, -лиш, гл. = і́льнувати.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі. Стор. МПр. 39.
Рублик, -ка, м. Ум. отъ ii рубель и руб.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОСТОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.