Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася.
Дріб'язки́й, дріб'язко́вий, -а, -е. Мелочной.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Зрілко, -ка, с. = здрінка.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Підбіл, -лу, м. Раст. м. Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. б) Petasites vulgaris
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі?
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки.
