Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витурлити

Витурлити, -рлю, -рлиш, гл. = ви́турити. Всіх козаків у поход витурлив. О. 1862. II. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУРЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТУРЛИТИ"
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Культурний, -а, -е. Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Поросхристуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и росхри́статися, но о многихъ. Чого ви поросхристувалися? Позастібайтеся! Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТУРЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.