Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлепіт

Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛЕПІТ"
Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Новонастання, -ня, с. Пакибытіе. Пійшовши слідом за Мною, у новонастанню... сядете також на дванадцяти престолах. Єв. Мт. XIX. 28.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Тетерчин, -на, -не. = тетерин. Тетерчине мнясо. Шейк.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛЕПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.